Розділи

• 
  
  • Колос К.Р.

    Національна академія педагогічних наук України
     Інститут інформаційних технологій і засобів навчання
    

    Використання Moodle у процесі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів

    Основною умовою здійснення успішної професійної діяльності педагогів сьогодні є підвищення їх кваліфікації в комп’ютерно орієнтованому навчальному середовищі закладу післядипломної педагогічної освіти (ЗППО), що дозволяє, використовуючи педагогічно виважені ІКТ, ефективно впроваджувати у навчально-пізнавальний процес (НПП) ЗППО інтерактивні методи і форми навчання,  реалізувати багатоаспектні освітні програми.

    Одним із світових освітніх пріоритетів є впровадження у НПП закладів освіти дистанційної форми навчання, що відображається і в цілеспрямованій політиці України: Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, Наказ МОН України від 21.01.2004 “Про затвердження Положення про дистанційне навчання”, Закон України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки”, Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2003 р. № 1494 “Про затвердження Програми розвитку системи дистанційного навчання на 2004 – 2006 роки”, Наказ МОН України від 29.12.2009 р. № 1231 “Про впровадження науково-педагогічного проекту “Дистанційне навчання учнів” тощо.

    Реалізація сучасної дистанційної форми в навчальному закладі України будь-якого рівня освіти відбувається, здебільшого, за функціонування та підтримки системи (платформи) Moodle.

    Так, у Житомирському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти за 2010 – 2013 рр. за очно-дистанційною формою навчання успішно пройшли курси підвищення кваліфікації педагогічних кадрів 884 слухачі різних спеціальностей. Навчально-пізнавальний процес у період між очними сесіями здійснювався за дистанційною формою навчання: слухачі проходили навчання у дистанційному курсі (ДК) “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” (http://virtualschool.org.ua/moodle/course/view.php?id=87).

    Розглянемо основні компоненти методичної системи підвищення кваліфікації вчителів на прикладі вивчення ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” в умовах дистанційної післядипломної освіти та їх особливості з урахуванням того, що проходження курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” дозволяє вдосконалити професійну підготовку вчителя будь-якої спеціальності через поглиблення, розширення й оновлення його професійних знань, умінь і  навичок у галузі використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні та освіті, що становлять основу розвитку ІКТ-компетентностей учителів із застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.

    Мета. Загальноосвітня функція вивчення курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” пов’язана з оволодінням учителями комплексом знань, умінь, навичок і досвіду, необхідних для ефективної професійної діяльності, формування інформаційної культури, що вимагає сучасний стан інформатизації суспільства.

    Водночас потребує подальшого розвитку формування наукових уявлень про світ: актуальним є розкриття значення сучасного дистанційного навчання, що базується на можливостях нових інформаційно-комп’ютерних технологій, зміні характеру навчання; вивчення основних положень раціональної організації та керування дистанційним навчанням – важливий внесок у розвиток сучасної інформаційної картини світу, а отже, і світогляду вчителів.

    Важлива роль курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” в системі навчальних курсів дистанційної післядипломної педагогічної освіти (ДППО) у розвитку науково-предметних (уміння ефективно використовувати сучасне системне та прикладне програмне забезпечення ІКТ, самостійно здійснювати пошук та аналіз відомостей у контексті розвитку предметної галузі інформатики) і предметно-педагогічних (мати уявлення про основні концепції, перспективні тенденції та новації в навчанні учнів загальноосвітніх шкіл України, близького та далекого зарубіжжя; бути готовим до проведення гурткової, факультативної та науково-дослідної роботи учнів з використанням ІКТ. Цей курс спонукатиме вчителів до неперервного розширення й поглиблення своїх знань з ІКТ та розвитку умінь їх раціонального використання.

    Реалізація компетентнісного підходу в поєднанні з передовими технологіями дистанційного навчання в інституті післядипломної педагогічної освіти (організація та супровід навчального процесу ДН за допомогою телекомунікаційного зв’язку,  листування електронною поштою, спільна творча робота в рамках телекомунікаційних проектів, рецензування, дискусія, презентація, стрімінг-відео, мультимедійна конференція, вебінар, мережевий форум, чат, блог тощо) дає змогу створити необхідні умови для індивідуалізації та  інтенсифікації процесу навчання, зрослої потреби вчителів у постійній навчальній діяльності.

    При цьому в результатах навчання на перший план виступає не просто сума засвоєних знань, а насамперед уявлення про основні концепції, перспективні тенденції та новації в навчанні з використанням ІКТ; здатність до самостійного пошуку потрібних відомостей; уміння аналізувати й синтезувати різноманітні навчальні відомості, ефективно використовувати сучасні ІКТ; ступінь готовності до проведення гурткової, факультативної та науково-дослідної роботи учнів з ІКТ.

    Компетентнісний підхід, який у системі ППО стосується особистості вчителя й може бути реалізованим і перевіреним тільки в процесі виконання конкретним учителем певного комплексу дій, потребує трансформації змісту навчального матеріалу, перетворення його з моделі, яка існує об'єктивно, для “всіх” учителів, на суб’єктивні надбання кожного вчителя, які можна виміряти [4]. Це породжує необхідний рівень розвитку ІКТ-компетентностей учителів.

    Особливістю засвоєння навчального матеріалу курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” на базі системи дистанційного навчання Moodle є те, що слухачі, за допомогою чіткої тьюторської підтримки ґрунтовно знайомляться з ресурсами курсу й виконують завдання ДК безпосередньо під час роботи з компонентами системи дистанційного навчання Moodle. Це передбачає глибоке розуміння змісту курсу, усвідомлення актуальності й перспектив отриманих знань із ДН, що передбачає набуття й розвиток специфічних умінь: орієнтація у структурі курсу, робота з ресурсами та елементами ДК; виділення основних критеріїв ефективності ДН; представлення власної думки на визначену проблему; взаємооцінка завдань і проектів; аналіз потреб дистанційного студента й ролі тьютора у їх вирішенні; використання засобів ІКТ у своїй професійній діяльності; вибір раціонального способу й методу подання навчального матеріалу та в процесі здійснення контролю; передбачення навчального результату; організація та проведення ДК; орієнтація на використання інновацій у навчанні свого предмету, а також консультування колег щодо можливостей ДН тощо.

    ЗМІСТ. Одним із головних завдань, що розв’язуються в процесі вивчення інформатики на курсах підвищення кваліфікації в системі ППО, є навчання слухачів раціонально використовувати новітні засоби ІКТ у своїй професійній діяльності, формування компетентностей у галузі використання можливостей сучасних засобів ІКТ в освітній діяльності, ознайомлення слухачів із сучасними прийомами та методами використання засобів ІКТ під час проведення різних видів навчальних занять, що реалізуються в навчальній і позанавчальній діяльності.

    Ці завдання повинні враховувати сучасні потреби інформатизації суспільства, що вимагають високого рівня науково-предметних та предметно-педагогічних компетентностей підготовки, практичної спрямованості та значущості в розгляді питань курсу інформатики [2, c. 80] у закладі післядипломної педагогічної освіти.

    З урахуванням аналізу наукових принципів відбору змісту навчального матеріалу, запропонованої структури курсу, вибором логічного підходу до формування курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” та орієнтації на профільну діяльність учителів інформатики ми пропонуємо виділити такі змістові лінії у вивченні курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу”:

    І. Основи дистанційної освіти.

    ІІ. Структура дистанційного курсу (ДК).

    ІІІ. Тьютор. Студент.

    IV. Організація та проведення дистанційного курсу.

    ФОРМИ ТА МЕТОДИ. Завданням якісної післядипломної педагогічної освіти, що відображається в сучасних міжнародних документах ЮНЕСКО, Європейської Асоціації Педагогічної Освіти, Міжнародної Організації Праці, Організації Міжнародного Співробітництва і Розвитку Ради Європи,  є, насамперед, надання можливості кожному вчителю постійно розвивати професійні компетентності. Шляхи якісних змін змісту, форм і методів системи післядипломної педагогічної освіти на сучасному етапі розвитку полягають в індивідуалізації навчального процесу [1], підвищення ефективності якого можна досягти завдяки раціональному застосуванню дистанційного навчання. Чільне місце в реалізації цього підходу у системі ППО займає орієнтація процесу навчання на самостійну роботу вчителів та підвищення її результативності.

    У процесі організації ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” виникають питання вибору відповідних форм та шляхів організації такої роботи, яка б раціонально й збалансовано поєднувала роботу тьютора та вчителя з самостійною роботою останнього, ураховувала індивідуальні професійні потреби, різний рівень знань і вмінь вчителів, мала орієнтаційну спрямованість на ІКТ-діяльність учителів.

    У процесі навчання у ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” активно використовуються комунікативні (форум, дискусія, електронна пошта, чат, консультація, лекція), наочні (текстові інформаційні матеріали подаються у вигляді веб-сторінок, схем, ілюстрацій, таблиць, моделей, рисунків), практичні методи (безпосередня робота в середовищі системи дистанційного навчання Moodle з прикладними програмами, демонстраційною моделлю організації та проведення дистанційного курсу), методи підвищення мотивації, репродуктивні та проблемно-пошукові методи. Ураховуючи особливості ДН, практичну спрямованість курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” та можливості системи підтримки ДН Moodle як інструмента, за допомогою якого в процесі навчання вчителі можуть розвивати ІКТ-компетентності, важливу роль відіграють методи набуття, закріплення, перевірки, використання  і трансформація одержаних учителями знань та вмінь у свою професійну діяльність.

    З огляду на те, що вивчення курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” проходить за дистанційною формою навчання, то названі методи, насамперед, спрямовані на індивідуалізацію процесу навчання та самостійну роботу слухачів у процесі здобуття знань та формування вмінь.

    Щоб навчальна діяльність слухачів була успішною, потрібно активізувати її, робити посильною та цікавою.

    Так текстові інформаційні матеріали у ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” подаються у вигляді мультимедійних презентацій, веб-сторінок.

    Висвітлення теоретичних питань у веб-сторінках побудоване за структурою:

    1) схема змісту питання;

    2) текстовий опис, конкретизація матеріалу, що вивчається;

    3) контрольні питання для самоперевірки й проблемні питання для індивідуальної та колективної роботи. Усі терміни з галузі вивчення висвітленого питання мають гіперпокликання на глосарій курсу, який містить їх визначення.

    Після кожного теоретичного питання для закріплення, систематизації набутих знань, пошуку додаткових необхідних матеріалів, мобілізації досвіду, формування вмінь подано практичні завдання, вирішення яких орієнтоване на понятійну базу, науково-теоретичне обґрунтування ключових положень, аналіз різних позицій, ефективність підходів до вирішення тих чи інших проблем, використання діалогу, форумів та семінарів із ключових питань особливостей організації та проведення навчального процесу в ДК, аналізу моделей ДН, створення спільних групових проектів.

    При цьому реалізуються такі моделі взаємодії учасників навчання, як тьютор-група, тьютор-слухач, слухач-слухач. Робота слухачів у складі мікрогруп дозволяє їм оволодіти досвідом різних видів діяльності, зокрема й консультаційної, організаційної, аналітичної та синтетичної діяльності з опису предметної галузі, створення проектів тощо. Проте досягнення підвищеного рівня знань і вмінь передбачає здебільшого індивідуальну самостійну роботу слухача та модель взаємодії слухач-тьютор.

    Дослідження засвідчило, що вивчення основ ДН, структури ДК, моделі, функцій, підготовки тьютора, характеристики слухача, основних труднощів, з якими він зіштовхується в процесі навчання у ДК, організації та проведення ДК у межах запропонованого змісту та відповідно до рівнів програмних вимог до вчителів можливе лише за умови раціонального впровадження дистанційного навчання в систему післядипломної педагогічної освіти.

    Доречно також у ДН застосовувати таку форму навчання, як робота із освітніми соціальними сервісами (WikiMapia (ВікіМапія), Wikipedia (Вікі-енциклопедія) тощо) та пошуковими системами (Google, Yahoo!] тощо).

    З метою збереження відповідних методичних напрацювань (розроблених методичних рекомендацій, практичних завдань, досвіду викладання тощо), можливостей системи підтримки ДН Moodle, застосування соціальних сервісів і пошукових систем дало змогу на достатньому рівні провести вивчення курсу “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу”. Зазначимо, що немає принципових перешкод для включення висвітлених питань до розгляду на курсах підвищення кваліфікації вчителів, де, починаючи з 2010 навчального року, проводилася відповідна підготовча робота.

    ЗАСОБИ НАВЧАННЯ. Одним із визначальних моментів реалізації компетентнісного підходу у вивченні ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” у ДППО є розробка та використання різнотипних теоретичних ресурсів та практичних завдань, що є найважливішим засобом навчання.

    Погоджуємося з думкою В. Ю. Бикова, що необхідною умовою використання такого засобу, з одного боку, є явне задання обов’язкових результатів навчання (знання та вміння на відповідних рівнях засвоєння знань та вмінь і видів діяльності), з іншого – використання рейтингового контролю, що дає змогу одержати [3, с. 281]:

    – рівень підготовки кожного вчителя;

    – об’єктивну динаміку засвоєння знань не лише протягом навчального тижня, а й за весь час навчання;

    – диференціювання значущості оцінок, отриманих учителем за виконання різних видів роботи;

    – визначення поточної та підсумкової оцінки кількості вкладеної вчителем праці;

    – підвищення ефективності оцінки знань.

    За допомогою цього можна ефективно врахувати висвітлені в нашому дослідженні важливі психолого-педагогічні, методичні вимоги та особливості організації дистанційного навчання до розвитку предметних компетентностей учителів, попередити виникнення певних труднощів у навчальному процесі під час розробки, підготовки і проведення ДК “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу”.

    Також проведений науково-методичний аналіз системи управління навчальними ресурсами, інструментальних засобів та експериментальні дослідження засвідчили доцільність вибору системи дистанційного навчання Moodle, підбору програмного комп’ютерного забезпечення, розроблених методичних матеріалів для виконання теоретичних та практичних завдань, демонстраційних моделей ДК, використання освітніх соціальних сервісів і пошукових систем тощо.

    Важливим також є те, що дистанційний курс “Тьютор – організатор і керівник дистанційного курсу” є складовою порталу “Дистанційне навчання учнів”, що розгорнуто на платформі Moodle. Таке поєднання різних рівнів освіти дозволяє педагогам не лише освоювати новітні інформаційно-комунікаційні технології, адаптуватися до інтерактивних форм навчання, мати доступ до навчально-методичних матеріалів, які можна використовувати при навчанні учнів у ЗНЗ, а й, навчаючись у дистанційних курсах, інтуїтивно розуміти принципи розробки, організації та проведення НПП у ДК – що є досить важливим перспективним етапом до широкого впровадження дистанційного навчання у загальноосвітні та вищі навчальні заклади України.

    Список використаних джерел

    1. Загальні відомості про післядипломну освіту [Електронний ресурс] // Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/topic/pdosv/zgv.

    2. Спірін О. М. Диференційований підхід у вивченні основ штучного інтелекту в курсі інформатики фізико-математичного факультету вищого педагогічного закладу : дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Спірін О. М. // Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2001. – 223 с.

    3. Технологія розробки дистанційного курсу : навчальний посібник / [Биков В. Ю., Кухаренко В. М., Сиротенко Н. Г. та ін.], за ред. В. Ю. Бикова, В. М. Кухаренка – К.: Міленіум, 2008. – 324 с.

    4. Чернишов О. Впровадження компетентністно зорієнтованого підходу. / О. Чернишов, Л. Чернігова [Електронній ресурс]. – Режим доступу: http://osvita.ua/school/theory/1007.

  • Новини і оголошення Форум
  • Форум обговорення доповіді