Розділи

• 
  
  • Гризун Л.Е.

    Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

    ПРОБЛЕМИ ЯКІСНОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВИМІРЮВАНЬ У СИСТЕМІ MOODLE  

    Питання ефективної педагогічної діагностики були і залишаються актуальними завданнями сучасної освіти. Зрозуміло, що особливого значення сьогодні набувають методи автоматизованої діагностики, основним серед яких вважають педагогічне тестування. Вимірювання та аналіз навчальних досягнень за допомогою тестів є важливим для корекції та удосконалення як традиційного навчального процесу,  так і його дистанційної або змішаних форм. Ефективною системою реалізації педагогічної діагностики у цьому контексті уявляється   платформа MOODLE, що останнім часом набула великого розповсюдження.  MOODLE є системою програмних продуктів LCMS (Learning Content Management System), за допомогою якої будь хто має можливість дистанційно оволодіти навчальним матеріалом та самостійно створювати дистанційні курси, здійснюючи навчання на відстані. Однією з найважливіших можливостей MOODLE, яка робить цю платформу привабливою для реалізації повноцінного навчання, є вбудовані засоби проведення тестування. До них слід віднести відповідні модулі (Тести, Тести Hot Potatoes Quiz, Урок та ін.), які дозволяють здійснити перевірку знань студентів із застосуванням різних за типом запитань, а також рейтингове оцінювання навчальних досягнень студентів. Однак, дослідники, що працюють у галузі педагогічної діагностики, зазначають, що рейтинговий підхід до інтерпретації тестових результатів і його IRT-поширення є ефективним для  професійного відбору, відбору при вступі до навчальних закладів, заохочення студентів у процесі навчання. Проте, на думку вчених,  для цілей педагогічної корекції  і прийняття рішень щодо вибору методики подальшого навчання, враховуючи результати тестів, рейтинговий підхід є  менш зручним і адекватним.

    Ці обставини актуалізують детальне вивчення можливостей існуючої підсистеми тестування в MOODLE, а також пошук і розробку  інструментів для удосконалення інтерпретації результатів педагогічних вимірювань, здійснюваних на основі системи MOODLE. Отже, метою даної роботи є визначення завдань розширення можливостей MOODLE щодо реалізації ефективної стратегії тестування.

    Спираючись на дослідження можливостей вбудованої підсистеми тестування платформи MOODLE, здійснене у [2], можна виділити кілька її основних характеристик. За функціональною ознакою підсистема тестування характеризується як така, що має низку базових (створення, редагування, налаштування тестових пакетів, організація сеансів тестування та управління його процесом, аналіз результатів) та додаткових функцій (перетворення тестового пакету у різні формати, перевірка орфографії, експорт/імпорт завдань у міжнародні стандарти тестових матеріалів тощо).

    Характеризуючи спосіб проведення тестування підсистемою MOODLE, її слід віднести до систем, орієнтованих на web-тестування, які дозволяють здійснювати тестування через глобальну мережу та забезпечують учню (студенту) доступ до системи через браузер або спеціальну програму-клієнт.

    За формою вихідного тесту усі системи комп’ютерного тестування поділяють на універсальні, системи з паперовими (бланочними) тестами, системи з електронними системозалежними та системонезалежними вихідними тестами.  Оскільки підсистема тестування МООDLE орієнтована на використання вихідних тестів у власному просторі, її вихідні тести слід віднести до  системозалежних, проте із можливістю використання поза системою (завдяки можливості експорту в інші формати).

    Слід також зазначити, що підсистема тестування МООDLE підтримує усі базові типи тестових завдань (з вибором однієї вірної відповіді та кількох відповідей, завдання відкритої форми, із встановлення відповідності та вірної послідовності дій тощо),  а також кілька додаткових типів.

    Одним із найважливіших етапів тестування є аналіз його результатів. Підсистема тестування МООDLE надає можливості одержати їх у вигляді спеціальних звітів кількох видів (перегляд, переоцінювання, оцінювання вручну, аналіз запитань). Проте слід зазначити, що вказані інструменти аналізу функціонально здебільшого націлені на аналіз якості тестових завдань та корекцію самої процедури тестування, що, безумовно, має свої позитивні наслідки і забезпечує досить ефективний процес діагностування навчальних досягнень. Щодо можливостей якісної інтерпретації результатів проведеної діагностики та її використання з метою подальшого удосконалення самого навчально-виховного процесу, необхідно зауважити, що потрібні додаткові спеціальні інструменти, застосування яких забезпечить якісні висновки щодо відповідного коригування перебігу навчання.

    Одним із шляхів удосконалення інтерпретації результатів педагогічних вимірювань, здійснюваних на основі системи MOODLE, уявляється реалізація адаптивного алгоритму тестування та інтерпретації тестових результатів, що забезпечує векторну обробку отриманих даних за елементами навчального матеріалу і рівнями навчальних досягнень, науково обґрунтованого і запропонованого дослідниками [1]. За такого підходу до здійснення тестування та аналізу тестових результатів забезпечується  діагностування, що надає можливість коригування умов навчання та вибору оптимальних методів навчання у конкретний момент перебігу навчального процесу.

    У зв’язку з цим постає завдання розширення можливостей платформи MOODLE шляхом розробки спеціальних інструментів для реалізації зазначеної стратегії тестування та інтерпретації його результатів. Виходячи із сутності цієї стратегії, висвітленої, зокрема у [1],   необхідним є розробка відповідного функціонального модуля, який забезпечить такі основні дії: подання завдань студенту у визначеній послідовності, що формується динамічно на основі адаптивного алгоритму; окреме обчислення тестового бала для завдань кожного рівня; розподілена обробка результатів виконання тестових завдань відповідно елементам знань та вмінь. У якості математичного апарату обробки та інтерпретації результатів педагогічних вимірювань у даному випадку доцільно застосувати такі засоби штучного інтелекту, як нечітка логіка та класифікаційний аналіз. Ці засоби забезпечать гнучкість інтерпретації результатів тестування, а також дозволять скоригувати підбір методів навчання, максимально враховуючи індивідуальні особливості та навчальні досягнення студентів (учнів).

    Впровадження таких додаткових інструментів дозволить реалізувати на платформі MOODLE як автономну автоматизовану систему педагогічної діагностики, так і інтерпретувати результати тестування у межах існуючих дистанційних курсів. Удосконалена таким чином підсистема тестування MOODLE буде здатною більш повно та на більш високому рівні реалізувати такі важливі функції педагогічної діагностики, як освітню, контролюючу, мотиваційну, прогностичну, інтегративну, що сприятиме розв’язанню найважливіших задінь педагогічної діагностики в цілому. 

    Висновки. Висвітлено основні можливості та характеристики вбудованої підсистеми тестування платформи MOODLE. Встановлено необхідність її  розширення шляхом розробки і впровадження інструментів для удосконалення інтерпретації результатів педагогічних вимірювань. Схарактеризовано адаптивний алгоритм тестування та інтерпретації тестових результатів, який має бути покладений в основу розробки відповідного функціонального модуля для удосконалення  підсистеми тестування MOODLE. До перспектив дослідження слід віднести визначення технології розробки та реалізацію одзначеного модуля.

    Список використаних джерел

    1. Білоусова Л. І. Методика обробки та інтерпретації результатів педагогічної діагностики / Л. І. Білоусова, О. Г. Колгатін  // Комп’ютер  у школі  та  сім’ї. –  2003. – № 8. – С. 28–31.
    2. Никифоров О.Ю. Анализ подсистемы тестирования СДО MOODLE // Информационные технологии в науке и образовании: Материалы Международной научно-практической интернет-конференции. –Шахты: Изд-во ЮРГУЭС, 2008. – с. 187-188
  • Новини і оголошення Форум
  • Форум обговорення доповіді