Розділи

    • Федусенко О.В., Рафальська О.О.

      Київський національний університет будівництва і архітектури

      ДОЦІЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ МОДУЛЯ «ТРАЄКТОРІЯ НАВЧАННЯ» ДЛЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ НАВЧАННЯМ MOODLE

       Сьогодні дистанційне навчання є безумовно актуальним напрямком розвитку освіти. Проблеми дистанційного навчання досліджує широке коло вітчизняних і зарубіжних науковців. Організаційно-педагогічним основам дистанційної освіти в Україні і за кордоном присвячено науковий доробок Р.Гуревича, В.Олійника, Б.Шуневича та ін. Проблеми упровадження інформаційних і комунікаційних технологій у навчальний процес досліджують В.Биков, М. Жалдак, М.Кадемія та ін. [1].

        Ефективність дистанційного навчання заснована на тому, що ті, кого навчають, самі почувають необхідність подальшого навчання, а не піддаються тиску з боку викладачів. Вони мають можливість роботи з навчальними матеріалами в такому режимі й обсязі, який підходить безпосередньо їм.

       Система Moodle є найрозповсюдженішою системою електронних навчальних курсів з відкритим кодом. На мал.1 показана географічна картина використання навчального середовища Moodle у світі [2].

      Географічна картина використання навчального середовища Moodle у світі

      Мал.1 Географічна картина використання навчального середовища Moodle у світі

      Moodle як система управління навчанням орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, забезпечує оперативний доступ до інформації, що супроводжує навчальний процес. Відомо, що ефективність будь-якої системи управління прямо пов’язана з тим, наскільки повно вона розв’язує задачі основного процесу цієї системи. Оскільки основним технологічним процесом ВНЗ є навчальний процес – то для ефективного управління навчальним процесом студентів є доцільним організація розгалуженого навчання.

      Основоположником розгалуженої програми навчання є американський педагог Н.Краудер. У таких програмах крім основної програми, розрахованої на сильних студентів, передбачаються додаткові програми, на одну з яких направляється студент у разі ускладнень.

      Для створення модуля «Траєкторія навчання» ми пропонуємо використати модель з розгалуженою організацією навчального процесу, в якій порядок засвоєння навчального матеріалу представлений у вигляді графа Д=(О,E) (рис.1)[3].

      Модель розглуженої організації навчального процесу

      Рис.1 Модель розглуженої організації навчального процесу

      Д граф – це орієнтований граф, що заданий кінцевою множеною дисциплін О та множиною відносин між ними, де N– множина натуральних чисел.

      Кожна з вершин Д -графа О описується атрибутами

                де

      ·        М – множина натуральних чисел;

      ·        С – назва дисципліни;

      ·        В – множина властивостей вузла, яка включає в себе наступні атрибути:

      -        Л – кількість лекційних занять;

      -        Лаб – кількість лабораторних занять;

      -        П – кількість практичних занять;

      -        К – наявність індивідуальної або  курсової роботи (К=0 -курс не передбачає а ні курсової, а ні індивідуальної роботи, К=1 – індивідуальна, К=2 курсова);

      -        І – вид контролю (І=0 – залік, І=1 диференційний залік, І=2 іспит).

      При цьому кожен зв‘язок також має атрибут Б – мінімальний бал при якому можна перейти до вивчення наступної дисципліни.

      Розгалужені програми забезпечують індивідуалізацію (адаптацію) навчання як за темпом просування, так і по рівню труднощі та послідовності вивчення дисциплін.

      При цьому необхідно зауважити, що кожну з дисциплін у свою чергу також можна представити за допомогою графа G(V,E) з множиною вершин V– модулем дисципліни (тематично завершена частина навчального матеріалу) і з множиною ребер E– упорядкованих пар номерів  [p,q] суміжних вершин, тобто E=[p1,q1],...,[pm,qm].

      Головною задачею модуля «Траєкторія навчання» є забезпечення можливості для студента обирати послідовність вивчення ряду дисциплін, при цьому буде побудована траєкторія навчання з урахуванням обов’язкового вивчення необхідних дисциплін, що передують обраній.

      Сформуємо основні вимоги, яким повинен відповідати даний модуль, при цьому необхідно урахувати що є вимоги для студента та вимоги для викладача.

      З точки зору студента даний модуль повинен:

      1. модуль повинен відображати усі можливі траєкторії навчання для даного студента.

      2. при виборі певної дисципліни модуль повинен відображати усю можливу траєкторію навчання;

      3. після вивчення дисципліни студентом, модуль повинен пропонувати дисципліни для подальшого вивчення з урахуванням вже обраної траєкторії;

      4. модуль повинен  виводити оцінки студента з усіх вивчених дисциплін.

      З точки зору викладача модуль повинен відповідати наступним вимогам:

      1. викладач може переглядати та редагувати списки студентів та журнали оцінок з усіх своїх дисциплін;

      2. викладач може задавати зв‘язки своєї дисципліни з іншими дисциплінами;

      3. сама дисципліна повинна описуватися також у вигляді графу, вузлами якого є певні блоки дисципліни (модулі).

               Отже, для ефективного навчання з впровадженням системи Moodle є доцільним створення модуля «Траєкторія навчання», що дозволить підвищити ефективність навчального процесу студентів за рахунок побудови для кожного студента власної траєкторії навчання.

              Створення модуля «Траєкторія навчання» має стати першочерговим об’єктом практичних розробок. Використання даного модуля дозволить розв’язати головне питання ефективного навчання: як організувати процес опанування студентом дисципліни так, щоб максимально забезпечити індивідуальний характер навчальної діяльності кожного студента.

      Список використаних джерел

      1. Аніщенко О.В. Проблема дистанційного навчання дорослих у дослідженнях з порівняльної педагогіки: Інформаційні технології і засоби навчання. -  №1 (21). - 2011.
      2. Режим доступу: http://moodle.co.ua/mod/page/view.php?id=64
      3. Федусенко О.В. Загальна модель розгалуженої організації дистанційного навчального процесу: Всеукраїнаська науково-практична Інтернет-конференція «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку». – 2013.