Розділи

    • Коваль Т.І., Пушкар О.О.

      Київський національний лінгвістичний університет

      НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ В СИСТЕМІ MOODLE ДЛЯ ФОРМУВАННЯ АНГЛОМОВНОЇ ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

       

      На сучасному етапі розвитку освіти спостерігається суттєве збільшення обсягу та рівня складності навчально-методичних матеріалів, що використовуються для формування англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності майбутніми вчителями історії у вищих навчальних закладах. Одним із способів активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності є створення навчального середовища в системі дистанційного навчання Moodle. Дидактичні можливості цієї системи сприяють розвитку автономної, творчої, пошукової, науково-дослідної діяльності студентів істориків, підвищенню їхнього пізнавального і професійного інтересу. Освітні можливості інформаційного середовища Moodle останнім часом активно досліджуються і обговорюються на різноманітних наукових конференціях та семінарах [5; 1]. Проблемами використання електронного навчального середовища Moodle в навчальному процесі займалися А.В. Андрєєв, С.В. Андрєєва, І.Б.Доценко, А.М.Анісімов, В.І.Солдаткін, О.А.Щербіна,W.Rice, J. Stanford, Н. Foster, та ін.

      Після аналізу методичних вимог, що стосуються формування професійно орієнтованої лексичної компетентності у майбутніх істориків, ми вважаємо, що навчальне середовище має сприяти оволодінню майбутніми вчителями історії стратегіями для формування та вдосконалення професійно орієнтованої лексики, до складу яких входить – опрацювання звукових та графічних форм представлення лексичних одиниць, запам’ятовування, комбінування їх у словосполучення, складання речень з новими лексичними одиницями, включення їх у висловлення на рівні тексту тощо.

      Вибір дистанційного середовища Moodle в якості засобу для формування англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності у майбутніх вчителів історії в дослідженні пояснюється тим, що ця платформа електронного навчання признана найпопулярнішою в освітніх системах багатьох країн світу. Слово «Moodle» являється абревіатурою від «Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment», що в перекладі українською мовою означає «модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище».

      Moodle − це дистанційне середовище, за допомогою якого можливо самостійно в локальній чи в глобальній мережі Інтернет вивчати матеріал, який подається для вивчення [4, c. 11]. Він надає доступ до численних ресурсів, які необхідні студентові для вивчення професійно орієнтованої англомовної лексики. Використовуючи платформу Moodle у навчальному процесі вищих навчальних закладів (ВНЗ) при формуванні майбутніми вчителями історії англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності, студент під керівництвом викладача самостійно опрацьовує на заняттях навчальний матеріал, який подається у різному вигляді (текстовому, графічному, анімаційному, гіпертекстовому); залучається до форуму; виконує необхідні навчальні завдання; складає іспити, заліки, теми у вигляді тестування, анкетування тощо.

      Середовище Moodle являє собою навчальний курс у вигляді системи пов’язаних між собою сторінок, переміщення між якими здійснюється за допомогою гіперпосилань. Вигляд курсу та особливості організації роботи з ним залежать від того, який формат курсу було обрано при його створенні та налаштуванні. Існує можливість вибору одного з таких форматів: 1) потижневий – дозволяє розподіляти засоби для вивчення навчального матеріалу за тижнями, протягом яких планується вивчення курсу; 2) тематичний – дозволяє розподіляти засоби для вивчення навчального матеріалу за темами; 3) формат-форум – побудова курсу відбувається, опираючись на форуми.

      Навчальне середовище майбутніх істориків створюється викладачем і може включати такі компоненти: інформаційно-довідковий блок – інформаційно-навчальні матеріали – хронологічні таблиці, відеоматеріали, презентації, інтелектуальні карти (Mind Map, FreeMind, Mind Meister) та посилання на Інтернет-ресурси (Wikipedia, Wikispaces та ін.); навчально-контролюючий блок – засоби для формування професійно орієнтованої лексичної компетентності у майбутніх учителів історії (комплекс вправ для розвитку й удосконалення лексичної компетентності, групи вправ для формування окремих мовленнєвих навичок і вмінь професійно-орієнтованої лексичної компетентності, пояснення, тести для контролю навчальних досягнень студентів, глосарій і електронний словник професійно орієнтованої лексики) та індивідуальні завдання, які спрямовані на краще засвоєння студентами лексичних одиниць; блок самоконтролю – тестові завдання для самоконтролю навчальних досягнень студентів; комунікативний блок – засоби для організації комунікативної взаємодії суб’єктів навчання (Skype, E-mail, форум, обмін вкладеними файлами з викладачем; Сhat; обмін особистими повідомленнями) та посилання на соціальні мережі.

      Використання інтелектуальних карт (Mind Mapping) при формуванні англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності у майбутніх вчителів історії, значно полегшує процес засвоєння студентами ключових лексичних одиниць, термінів, хронологічних подій та дат з певної теми. За допомогою складання інтелектуальних карт можна наочно представляти досить складні концепції та великі обсяги інформації. Наочність спрощує аналіз даних та їх запам’ятовування, що так необхідно для студентів істориків під час засвоєння англомовної професійно орієнтованої лексики.

      Техніка використання інтелектуальних карт була розроблена англійським психологом та освітнім консультантом Тоні Бьюзеном. За його визначенням, mind-mapping – «це ефективна графічна техніка, яка є універсальним ключем для розгадки потенціалу мозку» [3], а mind-map (інтелектуальна карта, карта знань, ментальна карта) – «це прояв радіантного мислення, яке, у свою чергу, є функцією людського мозку». Термін «радіантне мислення» (від «радіанта» – точки небесної сфери, з якої як би виходять видимі шляхи тіл з однаково направленими швидкостями, наприклад, метеоритів одного потоку) відноситься до асоціативних розумових процесів, відправною точкою або точкою дотику яких є центральний об'єкт» [3]. Концепція радіантного мислення відображає природну структуру людського мозку та процеси, що відбуваються в ньому. Кожну думку, образ або емоцію можна уявити у вигляді вузлового об’єкту, від якого в різні боки відходять безліч зв’язків.

      Під час проведення заняття, рекомендується реалізовувати ментальні карти для формування англомовної професійно орієнтованої лексики майбутніх вчителів історії у вигляді асоціативних діаграм та малюнків. Це допомагає їм організуватися, побудувати свої думки та зв’язати головне з них. Технологія Mind Mapping допомагає кращому розумінню матеріалу та сприяє подальшому його запам’ятовуванню.

      Технологію Mind Mapping для формування англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності у майбутніх вчителів історії можливо застосовувати в дистанційному середовищі Moodle. Для цього розроблено безліч допоміжного програмного забезпечення, найпопулярнішими, серед яких є Free Mind, Mind Manager, Visual Mind, xMind та ін. Можна використовувати спеціальний плагін Mindmap, який безпосередньо розроблено для середовища Moodle.

      Використання технології Mind Mapping відкриває спектр можливостей для вивчення англомовної професійно орієнтованої лексики майбутніми вчителями історії. Тому перспективним напрямом дослідження є розробка та підбір цікавих завдань для вивчення нової професійно спрямованої лексики студентами істориками на основі технології Mind Mapping.

      Проаналізувавши можливості використання дистанційної системи Moodle у навчальному процесі можна виокремити такі переваги як для викладача, так і для студента.

      Для викладача система Moodle  дає можливість:

      • проектувати у структурованій формі навчально-методичне забезпечення дисципліни;
      • встановлювати потрібні терміни виконання студентами завдань;
      • організувати комунікативну взаємодію суб’єктів навчання;
      • користуватися зручним інструментом для обліку і контролю роботи студентів;
      • використовувати програмне забезпечення, європейський стандарт Moodle з організації навчального процесу за модульною системою, що вимагають принципи Болонської декларації;
      • використовувати аудіо- та відео-матеріали для організації навчального процесу;
      • користуватися широкими можливостями для зміни, розширення, доповнення та корегування навчально-методичних матеріалів дисципліни;
      • використовувати тести для проведення контролю і самоконтролю знань студентів із застосуванням різних за типами  завдань.

       Для студентів система Moodle  дає можливість одержати:

      • логічно структурований та комплектний навчально-методичний матеріал, що покращує умови для самостійного опанування дисципліни;
      • засоби самоконтролю навчальних досягнень;
      • засоби виконання завдань для кращого запам’ятовування професійно орієнтованої лексики;
      • розширені Інтернет-ресурси;
      • дистанційне опанування навчальним матеріалом.

      Дистанційне середовище Moodle передбачає застосування різноманітних шкал і стратегій оцінювання рівня знань студентів англомовної професійно орієнтованої лексики. Викладач має можливість також самостійно створювати та застосовувати власні шкали оцінювання. При розробці тестів Moodle дозволяє застосовувати гнучку систему оцінювання, згідно з якою тестовим завданням надається певний коефіцієнт вагомості, що відображає їхню складність. Можливість створювати текстові завдання різної форми (закритої, відкритої, завдання на відповідність, завдання на установлення послідовності тощо) стимулює розумову активність і дозволяє відображати специфічні для кожної форми елементи змісту та застосовувати специфічні для кожної форми засоби формування і контролю професійної компетентності.

      Таким чином, навчальне середовище майбутнього вчителя історії в системі Moodle для формування англомовної професійно орієнтованої лексичної компетентності  було спроектоване з урахуванням досягнень сучасної педагогіки та інформаційних технологій. Це середовище адаптоване для мережного навчання та має значні дидактичні можливості для створення інноваційних засобів, які будуть сприяти підвищенню рівнів сформованості компетенцій майбутніх учителів історії. Цілеспрямоване використання допоміжних засобів програмного забезпечення дозволяє зробити навчальний процес інтерактивним та сприяє формуванню у майбутніх фахівців більш високого рівня професійної компетентності в умовах впровадження в професійну освіту сучасних мережних технологій.

      Список використаних джерел

      1. Андреев А.В. Новые педагогические технологии: система дистанционного обучения Moodle [Текст] / А.В. Андреев, С.В. Андреева, Т.А. Бокарева, И.Б. Доценко // Открытое и дистанционное образование. – 2006. – № 3 (23). – С. 5–7.
      2. Болюбаш Н.М. Розробка дистанційного курсу засобами інформаційного середовища Moodle / Н. М. Болюбаш // Наукові праці : Науковий журнал : Педагогіка. – Миколаїв, 2010. – Вип.123, т.136. – С. 19–27.
      3. Бьюзен Т. Интеллект-карты. Практическое руководство / Тони Бьюзен, Барри Бьюзен ; пер. с англ. Е.А.Самсонов. –Минск: «Попурри», 2010.
      4. Дистанционное обучение сегодня и завтра [Електронный ресурс]. – Режим доступу: http://fokinatn.blogspot.com/2013/04/blog-post.html?spref=tw
      5. Информационные технологии в науке и образовании: материалы Международной научно-практической Интернет-конференции, ІІІ Всеросийского семинара «Применение Moodle в сетевом обучении» (1-3 апреля 2009 р.) [Текст] / Под ред. А.Е. Попов и др. – Шахты: ГОУ ВПО «ЮРГУЭС», 2009. – 263 с.
      6. Муковіз О.П. Методика роботи в системі Moodle / О.П. Муковіз // Комп’ютер у школі та сім’ї. − 2007. – № 7. − С. 11−14.
    • ФорумНовини і оголошення Форум
    • ФорумФорум обговорення доповіді