Розділи

• 
  
  • Василенко О.В., Солодухін С.В.

    Запорізька державна інженерна академія

    ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ MOODLE В МЕЖАХ ОДНІЄЇ ВИПУСКАЮЧОЇ КАФЕДРИ

    Вступ.

    Система дистанційного навчання все наполегливіше вимагає до себе уваги в умовах лавиноподібного розвитку on-line освіти в загальнопланетарному вимірі. Неминучість руху системи освіти в напрямку глобалізації та інтернаціоналізації через дистанційні системи навчання була досить чітко висловлена на всесвітньому форумі 2013 року в Давосі, де, зокрема, прозвучали наміри сприяти розвитку on-line освіти і в виступі українського мецената Віктора Пінчука. Займаючи не останні позиції серед інших країн з інтенсивності проникнення в Глобальну мережу, Україна залишається помітною і в сфері розробки та впровадження на світовому ринку ІТ- продукції, що свідчить про достатній рівень комп’ютерної грамотності і культури, особливо в молодіжному середовищі. На наш погляд, все вищенаведене повинно стимулювати розвиток e-learning в Україні, тим більш, що вже існують достатньо якісні LMS-системи придатні для української системи освіти.

    Свого часу, коли виникла необхідність модернізації і удосконалення інформаційно-тестової системи, що була до цього розроблена на кафедрі самотужки, наш вибір зупинився на системі Moodle, і тепер, уже четвертий рік, саме ця програмна оболонка (версія 1.9.6) обслуговує значну частину елементів навчального процесу, які в принципі можуть бути комп’ютеризовані.

    В цілому, процес впровадження методології дистанційного навчання в умовах класичної системи освіти має ряд аспектів, таких, як програмно-технічний, організаційний. методичний, законодавчо-нормативний і т.і. На жаль, в Україні кожен з цих аспектів щільно асоціюється зі словом “проблема”. Але процес рухається, проблеми якщо і не вирішуються остаточно, то пом’якшуються, зменшуються, обходяться. І можна стверджувати, що, завдяки певним зусиллям організаційного і методичного характеру, навчання засобами Moodle + Internet остаточно і незворотно ввійшло в навчальний процес. Уже важко уявити продовження повноцінного навчання з цілої низки предметів, якщо, не дай боже, за браком коштів відріжуть Internet або остаточно «ляже» старенький сервер, що безперервно більше десяти років напружено гуде в кутку навчальної лабораторії.

    Як завжди, проблем невирішених залишається більше, ніж уже розв’язаних, але є і певні напрацювання технічного і методичного плану, які можуть бути цікаві фахівцям, і які складають змістовну частину цієї доповіді.
    Розглянемо три невеликих питання, що відносяться до конкретних елементів практичного використання системи Moodle в навчальному процесі кафедри економічної кібернетики технічного вишу. Перше - це структура “категорії-курси”, друге -проблеми групового внесення студентів і подальше маніпулювання групами і третє - автономний (portable) варіант системи.

    1. Структура системи.

    Система Moodle доволі гнучка і розгалужена, і до того ж постійно вдосконалюється, тому, без сумніву, кожний користувач-адміністратор має можливість підлаштувати архітектуру системи до власного бачення процесу її експлуатації. Проблема полягає в необхідності пристосування суто індивідуалізованої ідеології системи Moodle до колективного, групового методу навчання в українській вищій школі. Moodle передбачає, що групи, існування яких передбачене системою, будуть формуватись для вивчення певного курсу. Тобто, в ієрархії елементів системи Moodle, “курс” є батьківським по відношенню до “групи”, що не відповідає існуючій в Україні системі вищої освіти в рамках “факультет-курс-потік-група-предмет”. Найбільш неприємною виявляється необхідність заносити весь перелік студентів в групу на початку викладання кожного предмету.

    З метою спрощення зазначеної процедури був обраний відомий, але, на наш погляд, недостатньо поширений, підхід з використанням інструменту метакурсів. З метою вірного розуміння термінів, варто зробити застереження щодо терміну “курс”, який має різний зміст в Moodle, як “предмет”, і, одночасно, як “рік навчання” в структурі освіти навчального закладу,. З огляду на неможливість вплинути на усталену термінологію, сподіваємось на розуміння значення цього терміну з контексту.
    Оскільки система налагоджена для використання на окремій кафедрі, викладачі якої проводять заняття в межах одного, відносно невеликого факультету, що має 5-6 груп на курсі, навчальний процес в розрізі потоків і, тим більше, факультетів не розглядається взагалі. Тому ієрархічна структура системи має простий дворівневий вигляд. Верхньому, кореневому, рівню підлягають категорії курсів (років навчання), умовно згруповані за денною та заочною формами.

    

     Рис 1. Структура системи за категоріями.

    Всі навчальні курси (предмети) створюються безпосередньо в категоріях.

    Особливістю структури є створення в цих же категоріях фіктивних курсів, що відповідають студентським групам і іменуються алфавітно-цифровим шифром групи. Кожний з фіктивних курсів не має ніякого внутрішнього наповнення, крім переліку учасників, і має єдине призначення бути носієм переліку студентів зазначеної групи. При цьому студенти не мають доступу до цих курсів, та й викладачам вони потрібні тільки для внесення змін в перелік студентів навчальної групи.

    Всі ж навчальні курси, що викладаються студентам, визначаються як метакурси, що мають фіктивні курси груп у якості дочірніх курсів (Рис.2).

    Зручності використання фіктивних курсів не обмежуються спрощенням прив’язки групи до навчального курсу. Розв’язується задача переведення студентської групи на наступний курс — достатньо перенести обрану групу в іншу категорію.

    Втім, якщо використовується облік за групами засобами системи Moodle, що дійсно зручно, доводиться ці групи додатково створювати в межах кожного навчального курсу, але розподіл студентів за цими групами вже відчутно зручніший завдяки автоматичному фільтруванню учасників при приєднанні дочірніх курсів.

    

      Рис 2. Наповнення категорії.

    2. Занесення переліку студентів до системи.

    Питання роботи з системою Moodle в розрізі студентських груп обов’язково приводить до питання первинного масового створення облікових записів нових користувачів на початку навчального року. І якщо переведення студентів на старші курси можна вважати автоматизованим через використання механізму фіктивних курсів, то першокурсників заносити в систему все-одно доводиться.

    При цьому бажано, щоб в подальшому з занесеним переліком було зручно працювати саме в розрізі студентських груп, а до такого підходу представлення переліку користувачів в системі Moodle зовсім не пристосоване.

    Зразу обмовимося, що в цьому пункті ми не обмежуємося стандартними можливостями системи Moodle, а використовуємо елементи програмування.

    Moodle дійсно надає досить зручний сервіс для масового завантаження користувачів в систему а автоматичним створенням для них облікових записів. Система імпортує дані з текстового файлу певної структури, при цьому відслідковуючи відсутність повторень ключових полів. Підкреслимо, що файл повинен мати певну структуру, а адміністратор, навіть якщо і отримує початковий перелік студентів в електронному вигляді, то це, як правило, офісний документ. Ми не встояли перед спокусою написати скрипт, що надає отриманому в деканаті простому переліку студентів групи структурний вигляд, зрозумілий системі Moodle при груповому внесенні нових користувачів. 

    При масовому завантаженні є можливість заповнювати в ході імпорту буль-які поля з розширеного переліку атрибутів користувача, і ми цим користуємось, заповнюючи, крім мінімально необхідних даних, інформацію про студентську групу, яку заносимо в поле department (відділ). Тут же відмітимо, що в довіднику до процедури завантаження досить ретельно прописані можливості зазначеного сервісу, але інформація про групу, за традицією системи Moodle, знову таки вимагає її наявності в конкретному курсі, що нам не підходить, оскільки в записі користувача в таблиці user в базі MySQL така інформація про групу не відбивається. Але маючи код групи в одному з полів, прив’язаних до користувача, ми зможемо використовувати цю інформацію в будь-якому навчальному курсі.

    Найбільш корисною інформація про групу виявляється при зарахуванні користувачів, на певний навчальний курс шляхом надання відповідної ролі. В нашому випадку це буде одноразове формування переліку для фіктивного курсу студентської групи.

    Втім, для ефективного використання поля з шифром групи довелось втрутитись в код одного з програмних модулів, додавши до переліку полів, що надаються в вікні вибору користувачів, поле department, з наданням цьому полю найвищого пріоритету при сортуванні.

    На Рис. 3 наведена сторінка надання ролі студентам при зарахуванні на фіктивний курс. Завдяки можливості групового виділення операція вибору учасників зводиться до декількох маніпуляцій мишею.

    

     Рис.3 Групове зарахування в студентську групу.

    3. Автономна версія курсу Moodle.

    Добротно зроблений навчальний курс в системі Moodle, на наш погляд, може бути зарахований в актив викладачу як методична розробка у вигляді, скажімо, електронного навчального посібника, але оформлення такої розробки стикнулось із звичайними формально-бюрократичними проблемами типу: “Покладіть на стіл тверду копію”.

    Розуміючи Internet-природу системи Moodle, ми все ж прийняли пропозицію створити позамережевий автономний варіант системи на переносному USB-пристрої (флешка). Можливі сфери використання такого варіанту системи стосуються, в першу чергу, випадків недоступності глобальної мережі або віддаленої розробки елементів курсу в умовах локалізованого Intrаnet - варіанту базової навчальної системи.

    При створенні автономної (portable) версії ми орієнтувалися на найбільш поширений випадок наявності на комп’ютері користувача операційної системи Windows. З набору пакетів програм для встановлення локального web-серверу був обраний пакет XAMPP, який має можливість встановлення системних модулів серверу на пристрій, не зазначений явно. Це дозволяє уникнути залежності від структури пристроїв комп’ютера, на якому використовується автономна система. Файлова система оболонки Moodle не займає багато місця, і її розгортання добре налагоджено розробниками, тому як правило не викликає труднощів і не потребує багато часу навіть в такому неприродному варіанті. Здійснивши експорт потрібного курсу в базовій системі і імпортувавши його в автономну систему, отримуємо бажаний переносний повнофункціональний продукт.

    Далі, виходячи з того, що створений варіант орієнтований на пересічного користувача, в корені переносного пристрою був розміщений стартовий пакетний файл, який дозволяє користувачу уникнути відповідей на не дуже зрозумілі йому питання про параметри встановлення і запуску пакету XAMPP, а також міститься виклик браузера з передбаченим запитом на завантаження системи Moodle.

    Лістинг файлу start.bat

    @ECHO OFF & SETLOCAL PUSHD %~dp0 ECHO Now we start Apache xampp\xampp_cli.exe start apache ECHO Now we start MySQL xampp\xampp_cli.exe start mysql POPD rem --PAUSE start "%ProgramFiles%\internet explorer\iexplore.exe" http://localhost Pause xampp\xampp_cli.exe stop mysql xampp\xampp_cli.exe stop apache exit

    В останніх рядках командного файлу після виходу з браузеру передбачене закриття активованого web-серверу і вивантаження модулів з оперативної пам’яті комп’ютера.

    На завершення.

    Використання системи Moodle, безумовно, уже сьогодні впливає на хід навчального процесу привнесенням нових форм подання матеріалу, наданням студентам нових можливостей самостійної роботи і впровадженням додаткових елементів контролю знань. Разом з тим, є розуміння, що, насправді, нами використовуються далеко не всі можливості системи, зокрема, в напрямку подальшого розвитку дистанційних форм спілкування учасників навчального процесу.

    З іншого боку, і сама система Moodle, залишаючись найкращим, на наш погляд, вибором серед аналогічних продуктів, все ж не може, і, мабуть, навіть не повинна, задовольнити всі вимоги до електронних засобів навчання. Зокрема, не будучи повноцінною CMS-системою, Moodle потребує використання додаткових інструментів для інтегрування в структуру сайтів з сучасним дизайном і розвинутим інтерфейсом користувача. Нарешті, проблемою залишається нормативно-організаційне забезпечення процесу дистанційного навчання в цілому, що значно обмежує використання всіх закладених в Moodle можливостей.

    Список використаних джерел

    1. Сайт кафедри економічної кібернетики ЗДІА. - Режим доступу http://ec.zgia.zp.ua/moodle
    2. Домашня сторінка XAMPP. - Режим доступу: http://www.apachefriends.org/en/xampp.html
  • Новини і оголошення Форум
  • Форум обговорення доповіді