Крамаренко Т.Г.
Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет»
ФОРМУВАННЯ УМІННЯ ВЧИТИСЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМИ MOODLE У МЕРЕЖНІЙ ПІДТРИМЦІ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ
Постановка проблеми. Серед ключових компетентностей, прийнятих Радою Європи, вміння вчитися розглядається як основа неперервного навчання в контексті особистого професійного і соціального життя. Тому провідним завданням сучасної системи педагогічної освіти постає формування у студентів вищого педагогічного навчального закладу компетентності самоосвіти як цілісного багатокомпонентного професійно-значущого особистісного утворення. Формування компетентності «уміння вчитися» тісно пов’язане з розвитком у студента організаційних здібностей, самостійності та пізнавальної самостійності, активності, мобільності, творчого підходу.
У законі України «Про вищу освіту» та Державній програмі розвитку освіти в Україні зазначається, що метою сучасної освіти стає виховання особистості, що здатна до самовизначення, самоосвіти, саморозвитку, а зміст освіти орієнтується на усвідомлення суб’єктами навчального процесу. У майбутнього вчителя мають бути сформовані уміння як самостійно здобувати нові знання, удосконалювати уміння та навички, так і здатність навчати самостійно вчитися, саморозвиватися майбутніх учнів.
Оскільки інновації у педагогічних технологіях на сьогодні тісно пов’язані з інноваціями в галузі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), то сучасний студент/вчитель має бути обізнаним у питаннях раціонального використання ІКТ у професійній діяльності. Педагогічно виважене використання у процесі навчання електронних навчальних курсів (ЕНК), дистанційних курсів, розроблених на платформі Moodle, сприятиме формуванню у майбутніх фахівців компетентності «уміння вчитися». Щоб забезпечувати єдність готовності, здатності до ефективного здійснення самоосвіти з використанням сучасних форм організації навчання та задля неперервного самовдосконалення щодо реалізації професійно-педагогічних функцій майбутніми педагогами, особливої ваги набуває технологія проектування курсів та їх мобільність.
Аналіз досліджень і публікацій. У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти [2] виокремлено ключові компетентності, яких мають набути сучасні учні. Чільне місце у цьому переліку посідає компетентність «уміння вчитися». Найбільш чітко подана компетентність «уміння вчитися» для освітньої галузі «Мови і літератури». Для галузі «Математика» зазначається серед основних завдань є розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткові навчальні відомості, критично оцінювати здобуті відомості та їх джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отримані повідомлення в особистому житті. Важливо формувати здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації [2].
«Захопленість + бачення + дія = наша формула успіху», – так лаконічно описують сутність компетентності «уміння вчитися» Гордон Драіден і Джаннетт Воє. На думку авторів «… справжня революція в освіті полягає … у навчанні тому, як вчитися, у навчанні того, як думати, у вивченні нових методів, які можете використовувати для розв’язання будь-яких завдань, що виникають перед вами, причому в будь-якому віці» [1, 111]. Автори рекомендують орієнтуватися на три типи учнів [1, 163]:
- рухово-тактильні (найкраще сприймають відомості, коли вони залучені в процес, знаходяться в русі, набувають досвіду і експериментують);
- учні-глядачі, які найкраще сприймають дані за допомогою зору; зокрема, друковано-орієнтовані, які найлегше засвоюють відомості за допомогою читання;
- учні-слухачі, які найкраще сприймають повідомлення через звуки - за допомогою музики або в процесі бесіди.
Традиційно вміння вчитися у вітчизняній дидактиці зосереджувалося на формуванні в учнів загальнонавчальних умінь і навичок. Автори визначають різні шляхи практичного розв’язання проблеми:
– через організацію самостійної роботи, добір та розв’язування навчальних задач, які формують самостійність пізнавальної діяльності (М.І. Скаткін, Б.П. Єсипов);
– через введення узагальнених знань, які складають орієнтувальну основу діяльності (П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна);
– через формування прийомів пізнавальної діяльності (В.В. Давидов, Д.Б. Єльконін);
– Т.І. Шамова у зміст поняття «пізнавальна самостійність» включає три компоненти: мотиваційний, змістово-операційний та емоційно-вольовий.
О.Я. Савченко виділяє наступні складники ключової компетентності «уміння вчитися» [7]: мотиваційний, змістовий, процесуальний. Мотиваційний компонент визначає ставлення до навчання: уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямованість на досягнення мети); розвинена допитливість, пізнавальний інтерес; потреба до самостійного пошуку й засвоєння нових знань; позитивні інтелектуальні почуття. Змістовий компонент охоплює уже засвоєні знання, вміння, навички, на яких ґрунтується вивчення нового, і власне нові знання та способи дії, що є об’єктом засвоєння. Процесуальний компонент – це різноманітні способи організації та здійснення учіння (уміння, дії, операції, пізнавальні процеси) на різних рівнях пізнавальної самостійності учня: репродуктивна, частково пошукова, творча.
Ми розуміємо ключову компетентність «вміння вчитися» як цілісне індивідуальне утворення, яке містить кілька складників відповідно до загальної схеми діяльності людини (потреба і мотивація, що зумовлюють мету діяльності; дії, операції для її досягнення; пізнавальні процеси, що забезпечують реалізацію діяльності). До таких складників будемо відносити інтелектуально-соціальний, аксіологічний, когнітивний, діяльнісний або процесуальний, організаційно-комунікативний.
Проблемам використання дистанційних технологій у навчанні учнів та студентів присвячена низка досліджень таких науковців як В.Ю. Биков, М. І. Жалдак, Н.В. Морзе [5], Ю.В. Триус, В.М. Кухаренко та інші науковці. Є.М. Смирнова-Трибульска використовує Moodle у процесі підготовки вчителів природничих дисциплін [8].
Навчальний посібник Є.С. Полат [6] присвячений проблемам розвитку у Росії системи дистанційної освіти. Значну увагу автори приділяють проблемам конструктивізму у навчанні, розвитку у школярів та студентів критичного мислення. Серед найважливіших завдань інформатизації освіти Є.С. Полат виділяє підготовку вчителів, студентів педагогічних навчальних закладів до педагогічної діяльності в нових умовах, з широким використанням засобів інформаційних технологій, дистанційних форм навчання [6,6].
Постановка завдання. На сучасному етапі малодослідженою залишається проблема формування уміння вчитися у методичній підготовці майбутніх вчителів у процесі використання електронних навчальних курсів, зокрема, розроблених на платформі Moodle. Метою статті є висвітлення можливостей формування складників компетентності «уміння вчитися» з використанням інструментів Moodle у мережній підтримці навчального процесу майбутніх вчителів математики на прикладі розроблених авторами електронних навчальних курсів.
Основний матеріал. У подальшому мова йтиме не про заміну стаціонарного навчання дистанційним, а про розширення арсеналу засобів, форм і методів взаємодії всіх учасників навчального процесу.
Використання у підготовці майбутніх вчителів математики електронних навчальних курсів, розроблених на платформі Moodle, дає змогу забезпечити студентів новітніми ресурсами, організовувати їх самостійну роботу та керувати нею. Нами розробляються і використовуються у навчанні такі ЕНК як «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання (ІКЗН) математики», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Геометрія, 7-9 клас» [3]. Курс «ІКЗН математики» розроблено на основі навчально-методичного посібника [4], рекомендованого МОН України для використання у вищих навчальних закладах. В ЕНК подаються ресурси з відомостями про програмні засоби навчального призначення, зокрема про вітчизняні, рекомендовані МОН України для впровадження у загальноосвітніх школах: "Математика, 5-6 клас", ТерМ, "Бібліотека наочностей "Геометрія, 7-9 клас", "Бібліотека наочностей "Алгебра, 7-9 клас", Gran1, Gran-2D, Gran-3D, DG та ін. У ході вивчення курсу передбачено виконання окремих лабораторних робіт з метою ознайомлення з інструментами Moodle для проектування і створення електронних курсів для школярів.
Розглянемо, як використовуючи ЕНК «ІКЗН математики», можна навчати вчитися майбутнього вчителя математики.
Інтелектуально-соціальний компонент компетентності «уміння вчитися» характеризується пізнавальною активністю особистості, ініціативністю, прагненням до удосконалення результатів власної праці. Аксіологічний компонент складають мотиваційно-ціннісні ставлення і прагнення майбутнього вчителя до навчання і пізнання.
Важливо, щоб уже в перші заняття з курсу студент мав уявлення про кінцевий результат роботи, тобто як у пазлах побачив «картинку зверху». Простіше це зробити в короткотривалих курсах чи в окремо взятих темах. Тоді студент зможе сформулювати власну мету вивчення курсу, теми. Тому в ЕНК слід подавати ресурси, які відбивають загальну мету вивчення курсу і окремих його тем, ілюструють внутрішні та міжпредметні зв’язки.
Для стимулювання мотивації учіння в ЕНК викладачу слід забезпечити суб'єкт - суб'єктну позицію. Важливо не стільки те, що знає студент, як те, як застосувати набуті знання, як створити і представити власний новий продукт. З огляду на це частину завдань «Відповідь у вигляді файлу», «Відповідь on line» в курсі «ІКЗН» замінили на надсилання завдання на форум і обговорення. Тема на форумі створюється кожним за темою обраного завдання. У цьому разі з’являється можливість для взаємодії «студент-студент». Це забезпечує можливість студенту виявляти власне ставлення, власну оцінку, власну позицію. В певній мірі на посилення мотивації майбутніх педагогів впливає змагальність у навчанні, участь у конкурсах методичних та дидактичних розробок при умові активного залучення самих студентів до оцінювання робіт.
Важливе значення для мотивації має і те, як у подальшому той чи інший студент зможе використати розроблені продукти. Тому доцільно перелік завдань скласти так, щоб при умові їх виконання всіма учасниками навчального процесу отримати суспільно значущий продукт. Наприклад, в курсі «ІКЗН» під час вивчення засобів «Математика, 5-6 клас» студенти обирають тему з переліку запропонованих тем, які охоплюють весь курс математики 5 чи 6 класу, створюють методичні розробки власних уроків, а після обговорення на форумах та їх вдосконалення, розміщують в окремому ЕНК для зберігання матеріалів і використання у подальшому навчанні, практиці, майбутній професійній діяльності. Тобто, кожним студентом формується портфоліо, яке може презентувати його досягнення і поза межами навчального закладу.
З використанням ЕНК навчання майбутніх вчителів буде все більше перетворюватися в самонавчання, самостійно спрямоване і самостійно здійснюване ними. Беручи участь у розробці ЕНК, розгортаючи активну діяльність на форумах в обговоренні власних матеріалів і рецензуванні надісланих матеріалів інших учасників, кожен студент одночасно може бути і вчителем. Тобто як тим, хто навчається, так і тим, хто навчає.
Важливо для посилення мотивації учіння збагачувати зміст ЕНК особистісно орієнтованим, емоціогенним матеріалом. З цією метою використовують прикладні задачі, задачі практичного змісту, задачі з цікавою фабулою, які можна подавати в уроках-лекціях. При вивченні динамічної геометрії Gran-2D чи DG таким емоціогенним матеріалом можуть бути завдання на розробку слайдів до задач на відкриття нових фактів, висування гіпотез за результатами обчислювального експерименту. Творчий підйом спостерігався у майбутніх вчителів математики під час створення розробок для позакласної роботи. Наприклад, орнаментів, малюнків писанки під час використання динамічної геометрії у темі «Перетворення фігур»; розгадування кросвордів, а потім складання власних з використанням вільного програмного забезпечення Hot Potatoes і розміщення їх в експериментальних курсах для студентів на Moodle.
Отже, в Moodle є достатньо інструментів, які можна використати для підтримки мотивації учіння учнів / студентів з різними навчальними можливостями і навчальними стилями; стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів; виховання активного, відповідального, ініціативного ставлення до навчання; формування прагнення до самопізнання, саморозвитку і самовдосконалення.
Когнітивний компонент компетентності «уміння вчитися» включає володіння базовими загальнокультурними і предметними знаннями, уміннями та навичками. З одного боку, краще опрацьовувати ресурси ЕНК зможе студент, у якого більш високий рівень сформованості когнітивного компоненту. З іншого, використання ЕНК має сприяти його формуванню.
Важливо, що викладач перестає бути для студента єдиним джерелом отримання знань, оскільки багато відомостей можна знайти у мережі Інтернет та за її допомогою. Як зазначає Н.В. Морзе, ІКТ посилюють роль методів активного пізнання та дистанційного навчання [5]. З використанням ЕНК орієнтація на формування репродуктивних навичок, таких як запам’ятовування та відтворення, замінюється на розвиток умінь співставлення, синтезу, аналізу, оцінювання, планування, групової взаємодії на основі використання ІКТ. Викладач виконує роль організатора навчальної діяльності, консультанта.
Самостійна робота студентів для оволодіння базовими і предметними знаннями може бути незначною за обсягом, але систематичною. Важливо дотримуватися принципу елективності самостійної роботи, що передбачає певну свободу у виборі змісту, форм, джерел, термінів, часу виконання.
Тому в ЕНК на платформі Moodle потрібно розробляти електронні навчальні ресурси двох типів:
– ресурси, призначені для подання учням / студентам змісту навчального матеріалу, наприклад, електронні опорні конспекти лекцій, мультимедійні презентації для лекцій, методичні рекомендації (зразки розв'язування задач, розгорнуті конспекти уроків, відеофрагменти щодо використання того чи іншого програмного засобу навчального призначення, відеоуроки, створені, наприклад, з використанням програмного забезпечення для мультимедійної дошки тощо);
– елементи курсу, що забезпечують закріплення вивченого матеріалу, формування вмінь та навичок, самооцінювання та оцінювання навчальних досягнень учнів / студентів.
Матеріали електронного курсу повинні бути настільки різноманітними, щоб виділені вище три типи учнів/студентів (рухово-тактильні, глядачі, слухачі) могли знайти ті ресурси, які їм в найбільшій мірі підходять.
До інструментів Moodle, які можуть забезпечувати формування когнітивного компонента, належать лекції (уроки), завдання, тести, словники понять. Важливо, щоб використання цих інструментів сприяло перенесенню наголосу на самоконтроль і самооцінку учнів та студентів.
Використання на практиці тестів, розроблених на платформі Moodle, демонструє такі позитивні характеристики як активізація розумової діяльності; значне скорочення часу очікування правильних результатів та оцінок; об’єктивність оцінки результатів виконання роботи; системність перевірки достатньо великого об’єму навчального матеріалу.
У середовищі Moodle використовуємо тестові завдання відкритого і закритого типу (завдання з множинним вибором з різних сполук правильних та неправильних відповідей; на відновлення відповідності та послідовності виконання дій, вибору за певними ознаками тощо). Використання перерахованих типів завдань дозволяє зменшувати такі недоліки тестових технологій, як перевірка лише кінцевих результатів роботи; неможливість прослідкувати логіку міркувань респондента. При складанні завдань з селективним вибором для тестів доцільно передбачити наявність трьох-чотирьох дистракторів, які моделюють типові помилки учнів / студентів. Поряд з тренувальними тестами в ЕНК слід передбачити наявність підсумкових тестів.
Діяльнісний компонент компетентності «уміння вчитися» включає в себе володіння загальними способами навчального пізнання. Ступінь його сформованості характеризує критичність і гнучкість мислення у того, хто навчається, прояв його дослідницької поведінки.
В курсі «ІКЗН» рівень сформованості діяльнісного компонента оцінюємо через здатність встановлювати студентом зв’язки між новими та засвоєними знаннями, через уміння переносити знання й способи діяльності у нову ситуацію. Наприклад, навчитися самостійно використовувати новий програмний засіб, використовуючи лише матеріали ЕНК, при мінімальній підтримці викладача чи іншого студента. При розробці евристико-дидактичних конструкцій висловлювати варіанти розв’язування задачі, проблеми; знаходити до однієї задачі кілька правильних відповідей тощо.
Формування діяльнісного компонента необхідно забезпечувати через діяльнісний підхід у навчанні, зокрема, через активне використання ІКТ у навчанні. При компетентнісному підході у навчанні еталон на розроблений студентом продукт не задається, а власне навчання і перевірка ведуться на нестандартних завданнях. Тому в лабораторних роботах для курсу «ІКЗН» подаються завдання для формування готовності до продуктивної самостійної дії студента на наступному етапі.
До розробки електронних наочностей, уроків в курсі «Геометрія, 7-9 клас» залучаємо студентів як під час вивчення курсу «ІКЗН», так і у процесі виконання ними курсових, кваліфікаційних чи магістерських робіт. У розроблених уроках для курсу «Геометрія, 7 клас» [3] уніфікована структура. Перша частина уроку, в ході якої здійснюється актуалізація опорних знань і умінь, пояснення нового матеріалу, первинне засвоєння знань та умінь, лінійна. Далі учневі пропонується зробити свідомий вибір і засвоїти матеріал на просунутому рівні – достатньому чи високому. За бажанням учень може виконати завдання для обох рівнів.
Майбутнім вчителям математики пропонуємо також розробляти фрагменти практичних занять і уроки в Moodle за обраними темами у процесі вивчення курсу теорії ймовірностей і математичної статистики. Тоді студенти отримують нагоду апробувати власні напрацювання і оцінити розробки одногрупників.
Важливо, щоб у лекціях / уроках подавалися рекомендації щодо формування освітньої траєкторії. Доцільно, щоб урок містив наступні базові компоненти:
– мотиваційний блок для попереднього ознайомлення перед початком лекції;
– основний блок, що включає з освітньої галузі «Математика» позначення, основні поняття, твердження і теореми, приклади розв’язування типових задач, ускладнених задач, задач, що вимагають дослідження, можливо з використанням програмних засобів навчання;
– системно-узагальнюючий блок.
Розробляючи ресурси для ЕНК, важливо передбачити таку послідовність пред’явлення матеріалу, щоб формувати загальнокультурні вміння. При розв’язуванні кожного з типів задач мають пропонуватися опорні схеми їх розв’язування, подаватися евристичні підказки, алгоритмічні приписи.
Вивчаючи педагогічні програмні засоби, помітили, що особливо складно майбутнім вчителям математики даються розробки моделей до геометричних задач на доведення чи дослідження за допомогою програмного засобу Gran‑2D. Це свідчить про недостатній рівень сформованості у студентів творчих умінь моделювання, використання дослідницьких умінь для спостереження і фіксації змін. Обговорення доцільності тих чи інших кроків, підказок в розробках здійснюємо на в ЕНК на відповідних форумах.
Завершувати кожен з кроків розроблених уроків доцільно міні-тестом. Для розробки навчальних тестів студентами використовуємо як шаблон для створення тестів, щоб потім імпортувати питання у певні категорії питань, так і програмне забезпечення Hot Potatoes. Щоб уможливити формування індивідуальних освітніх траєкторій тих, хто навчається, в ЕНК можуть бути тести принаймні трьох рівнів: базисний (рівень стандарту), ускладнений і творчий.
Організаційно-комунікативний компонент компетентності «уміння вчитися» передбачає набуття індивідуального досвіду самоорганізації, рефлексії навчальної взаємодії в групі, у колективі.
В Moodle наявні інструменти, використовуючи які, можна формувати організаційно-комунікативний компонент компетентності. Зокрема, це можливість планувати терміни складання робіт, можливість повторного надсилання відповідей на оцінювання, повторного оцінювання на форумах в межах відведеного часу, можливість надавати кілька спроб для проходження тестових випробувань, режими навчальний і контрольний, адаптивний режим тестування, коли завдання, на які студент попередньо відповів правильно не пред’являються. Крім того підтримати чи спрямувати учня/студента можна за допомогою коментарів до виконаних завдань, пройдених як окремих завдань тестів, так і тесту в цілому. Широко використовуються анкети і опитування з метою рефлексії.
Однак цих інструментів може бути недостатньо для формування контрольно-оцінювальних вмінь та навичок майбутнього вчителя. І тоді саме через спілкування зі студентами, викладачем, через самоаналіз можна формувати різні способи виправлення помилок, оцінювати відповідність та ефективність обраних засобів контролю та інші. Індивідуальні досягнення майбутній вчитель може оцінити даючи відповідь на питання: я знаю, як це зробити, я створюю, я можу спланувати, дібрати, проаналізувати тощо.
Висновки. Система підтримки дистанційного навчання Moodle є зручним програмним середовищем для створення та підтримки навчального процесу в умовах очного та змішаного навчання, оскільки має ряд інструментів, використання яких забезпечує управління навчальними ресурсами, надає можливість проведення курсу і спільної роботи студента зі студентом, студента з викладачем, студента з групою. При проектуванні самостійної роботи слід дотримуватися принципу спільної діяльності та індивідуалізації навчання.
Використання у процесі підготовки майбутніх вчителів електронних навчальних курсів, розроблених на платформі Moodle, дозволяє формувати ключову компетентність «уміння вчитися». Оскільки компетентнісний підхід в освіті стосується надбань студента і пов’язаний з особистісно орієнтованим та діяльнісним підходами до навчання, то може бути реалізованим і перевіреним тільки у процесі виконання студентом певного комплексу дій.
Питання структурування навчального матеріалу для активізації самостійної роботи студентів. максимально враховані в методичній концепції Moodle, зокрема завдяки використанню різноманітних інструментів, доступних в системі, що дозволяє розробити гнучкі, насичені за змістом, мультимедійні, цікаві за формою, навчальні матеріали дистанційних курсів, ефективні з точки зору проведення навчального процесу, що дозволяють підтримувати практично всі етапи навчання.
Список використаних джерел
- Гордон Д. Революция в обучении. Научить мир учиться по-новому / Драйден Гордон, Вос Джанет. – М., “Парвинэ”, 2003. – 670 с.
- Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – К. : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011. – [Електронний документ]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-D0BF/page#n9.
- Дистанційне навчання. Сайт Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет». – Режим доступу: http:// kdpu.edu.ua/moodle.
- Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології навчання математики : навчальний посібник / В.В. Корольський, Т.Г. Крамаренко, С.О. Семеріков, С.В. Шокалюк; наук. ред. М.І. Жалдак. – Кривий Ріг : Книжкове видавництво Кирєєвського, 2009. – 316 с.
- Морзе Н.В. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі / Н.М. Морзе, О.Г. Глазунова // Електронне фахове видання «Інформаційні технології і засоби навчання». 2008. Випуск 2(6). Режим доступу http://nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/emg.html.
- Педагогические технологии дистанционного обучения : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е.С. Полат, М.В. Моисеева, А.Е. Петров и др.]; под.ред. Е.С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2006. – 400 с.
- Савченко О.Я. Уміння вчитися як ключова компетентність загальної середньої освіти / О.Я. Савченко // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: “К.І.С.”, 2004. – С. 33–44.
- Смирнова-Трибульска Є.М. Теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей вчителів природничих дисциплін у галузі дистанційного навчання: дис. … докт. пед. наук : 13.00.02. / Євгенія Миколаївна Смирнова-Трибульска. − К., 2007. : 677 с.
Формування уміння вчитися з використанням системи Moodle у мережній підтримці навчального процесу майбутніх вчителів
Пропустити Навігація
Навігація
Current course
Учасники
Загальне
Пропустити Останні дії
Останні дії
Доступно з п'ятниця 22 листопада 2024 02:08