Осадча К.П., Осадчий В.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ КУРСАМИ У ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Зростання інтересу молодого покоління до технологій Інтернет викликано їх широкими можливостями передачі і обробки різного виду інформації (текст, графіка, відео, музика, числа). Цілком правомірно, що у педагогів виникає потреба у використанні глобальної інформаційної мережі з метою навчання, яскравим прикладом чого є зростаюча популярність дистанційного навчання засобами Інтернет.
Для ведення такого типу навчання використовуються спеціальні інструментальні засоби дистанційного навчання - системи управління курсами (CMS), також відомі як системи управління навчанням (LMS) або віртуальні навчальні середовища (VLE). Такі системи призначені для збереження навчальних матеріалів, автоматичного тестування студентів, віддаленого спілкування суб’єктів навчання, збереження інформації про студентів і їх досягнення у курсі, ведення звітів по роботі студентів із дистанційним курсом.
Перелік таких систем достатньо великий. Вони розділяються на платні (потрібно купити для того, що установити і користуватися у процесі організації дистанційного навчання) і вільні (можна завантажити із сайту розробника, установити і налаштувати власними силами).
Серед платних найбільш популярними (за версією сервісу Google Trends) є Blackboard Learning System, Edmodo, Glow, Ning, SharePointLMS (Рис. 1).
Серед вільних найбільш популярними (за версією сервісу Google Trends) є Dokeos, ILIAS, Moodle, Sacai, WeBWorK (Рис. 2).
Слід зазначити, що найбільш популярною системою управління курсами є Moodle, про що свідчать як результати статистики Google Trends (Рис. 3) так і дані ресурсу ListEdTech.com (Рис. 4).
Система керування навчанням Moodle:
- це система управління курсами (CMS), також відома як система управління навчанням (LMS) або віртуальне навчальне середовище (VLE), безкоштовний веб-додаток, що надає можливість викладачам створювати ефективні сайти для онлайн-навчання [1];
- модульне об’єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке може використовуватися як платформа для електронного, в тому числі дистанційного навчання [3];
- безкоштовна, відкрита система управління навчанням, що реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та орієнтована на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання [3].
Moodle має такі можливості для студентів:
1) доступність навчальних матеріалів (тексти лекцій, завдання до практичних/лабораторних та самостійних робіт; додаткові матеріали (книги, довідники, посібники, методичні розробки) та засобів для спілкування і тестування «24 на 7»;
2) наявність засобів для групової роботи (Вікі, форум, чат, семінар, вебінар);
3) можливість перегляду результатів проходження дистанційного курсу студентом;
4) можливість перегляд результатів проходження тесту;
5) спілкування з викладачем через особисті повідомлення, форум, чат;
6) завантаження файлів з виконаними завданнями;
7) використання нагадувань про події у курсі.
Можна виділити такі можливості Moodle для викладачів:
1) надання інструментів для розробки авторських дистанційних курсів;
2) розміщення навчальних матеріалів (тексти лекцій, завдання до практичних/лабораторних та самостійних робіт; додаткові матеріали (книги, довідники, посібники, методичні розробки) у форматах .doc, .odt, .html, .pdf, а також відео, аудіо і презентаційні матеріали у різних форматах та через додаткові плагіни;
3) можливість додавання різноманітних елементів курсу;
4) швидка модифікація навчальних матеріалів;
5) можливість використання різних типів тестів;
6) автоматичне формування тестів;
7) автоматизація процесу перевірки знань, звітів щодо проходження студентами курсу та звітів щодо проходження студентами тестів;
8) можливість додавання різноманітних плагінів до курсу дозволяє викладачу використовувати різноманітні сторонні програмні засоби для дистанційного навчання
Система керування навчанням Moodle версії 2.4 має такі нові можливості: підвищення продуктивності завдяки покращенню роботи з базами даних, кешуванням та блокуванням не гостей і незареєстрованих користувачів; оновлення плагінів усередині Moodle через веб-інтерфейс; можливість налаштування форматів плагінів курсів; оновлення іконок; покращення роботи з темами - подання сторінок з HTML5, підтримка JQuery, небезпечний макет сторінок для тестування тощо; покращена інтеграція з редактором TinyMCE; удосконалення щодо реєстрації, управління групами, записуванням на курс та звітами щодо проходження студентами курсу та тестування; інтеграція зовнішніх календарів, н-д, Календар Google; повна підтримка Unicode імен файлів в Zip архіві; удосконалення модуля семінар; завантаження файлів методом перетягування [2].
Власний досвід роботи з Moodle версії 2.4 дозволив виявити ряд особливостей:
1. З'явилася можливість у режимі адміністратора переглянути уміст у будь-якій ролі, що вже було у 2.3.
2. Удосконалено можливість налаштування свого профілю і налаштування повідомлень від користувачів.
3. У курсі з'явилася можливість визначити умови виконання елементу курсу.
4. При додаванні ресурсу Файл, або просто, якщо є можливість у будь-якому розділі системи додавати файл, з'являється можливість просто його перетягнути у відповідне поле:
5. У редакторі можна вставити медіа-контент, зокрема за пошуком з YouTube.
Впровадження Moodle 2.4 у процес професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького (МДПУ) викликало низку організаційних проблем, які можна розділити на матеріальні, технічні, інформаційні, психологічні, методичні, кадрові.
Організаційні проблеми впровадження Moodle 2.4 передбачали вирішення, в першу чергу, матеріальних та технічних питань. Перші – стосувалися матеріального забезпечення створеного Центру дистанційного навчання: облаштування кабінету ЦДН, постачання апаратного і програмного забезпечення, налагодження мережного доступу до персональних комп’ютерів ЦДН. Другі – стосувалися налаштування серверу, вибору та налаштування доменного імені сайту, установки версії Moodle 2.4, додавання модулів і плагінів, перевірки працездатності роботи системи, встановлення програмного забезпечення для створення навчальних матеріалів, перенесення дистанційних курсів (ДК) з системи версії Moodle 1.9.
Колективом Центру дистанційного навчання (ЦДН) МДПУ було вирішено інформаційні питання впровадження системи керування навчанням Moodle 2.4: було організовано пошук і збереження інформаційних матеріалів щодо дистанційного навчання (ДН) та системи Moodle, збір і розміщення навчальної інформації на сайті ЦДН МДПУ (http://www.dfn.mdpu.org.ua), студентам і викладачам надано доступ до ДК, розроблено інструкції для викладачів і студентів по роботі з ДК на сайті, налагоджено спілкування з учасниками навчального процесу щодо технічних питань.
Методичні питання впровадження Moodle 2.4 упроцес професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій були вирішення шляхом розробки методичних рекомендацій для студентів, викладачів, тьюторів та адміністраторів Moodle, проведення семінарів з розробки дистанційних курсів у системі Moodle ЦДН МДПУ, курування створення авторських дистанційних курсів.
Як показала практика найбільше проблем викликали технічні аспекти впровадженні Moodle 2.4: установка нових плагінів (н-д, Flikr) викликала збій у системі; встановленні права користувачів за замовчуванням треба було змінювати (н-д, дозвілити учителям завантажувати файли); назви категорій при імпортуванні/експортуванні тестів кирилицею потребували корекції у налаштуваннях серверу; не достатньо якісні шаблони Moodle 2.4 потребують переробки.
Складними залишаються питання мотивації професорсько-викладацького складу до використання Moodle у процесі викладання, що умотивоване великим навантаженням викладачів, складністю системи для інтуїтивного засвоєння, недосконалістю законодавства у галузі дистанційної освіти.
На сьогодні основними завданнями організації дистанційного навчання у МДПУ є такі:
- Створити додаткові можливості для студентів денної форми навчання (матеріали для самостійної роботи, додаткові матеріали тощо).
- Забезпечити постійну участь у навчальному процесі студентів, що навчаються за індивідуальним графіком навчання, у тому числі і студентів магістратури.
- Забезпечити достатнім обсягом навчального матеріалу студентів заочного відділення та екстернату.
- Організувати роботу дистанційних курсів на госпрозрахунковій основі.
- Організувати курси підвищення кваліфікації педагогів з різних міст України.
ЦДН МДПУ вирішує питання планування, організації і ведення навчально-пізнавальної діяльності студентів з використанням ДТН в Університеті; забезпечує розміщення на веб-сайті Центру електронних довідкових і навчально-методичних матеріалів, створених науково-педагогічними та іншими працівниками Університету з використанням ДТН; забезпечує апробацію нових ЕНММ, розроблених за ДТН, науково-педагогічними працівниками Університету з метою інформаційно-комп'ютерної підтримки навчальних дисциплін, що викладаються студентам; забезпечує апробацію нових дистанційних курсів у навчальному процесі.
У планах ЦДН МДПУ вирішення кадрових організаційних проблем впровадження Moodle: підготовка викладачів до роботи у системі Moodle, навчання розробників дистанційних курсів, дистанційних педагогів, працівників технічної та інформаційної служби.
Список використаних джерел
1. Добро пожаловать в сообщество Moodle! [Електронний ресурс] https://moodle.org.
2. Moodle 2.4 release notes [Електронний ресурс] http://docs.moodle.org/dev/Moodle_2.4_release_notes.
3. Moodle [Електронний ресурс] http://uk.wikipedia.org/wiki/Moodle.