Яковицький І.Л.
Харківська національна академія міського господарства
Від дистанційного курсу до освітнього порталу навчального закладу
Вступ
В законі України «Про вищу освіту» зазначено, що навчально-виховний процес забезпечує можливість:
- здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;
- інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості[1].
Галузевий стандарт вищої освіти України напряму підготовки (спеціальності) складають два документи: освітньо-кваліфікаційна характеристика (ОКХ) та освітньо-професійна програма (ОПП)[2]. ОКХ визначає вимоги до рівня вмінь, компетенції, виробничі функції та типові завдання діяльності, які вирішуватимуть фахівці. ОПП визначає зміст і послідовність навчання та встановлює вимоги до змісту, обсягу й рівня освіти та професійної підготовки фахівця. А програми нормативних дисциплін визначають освітній контент, який забезпечує формування системних знань.
Форма і зміст
Дистанційне навчання є лише формою реалізації навчального процесу, яка у поєднанні з сучасною парадигмою інформаційного обміну дозволяє повноцінно реалізувати індивідуалізацію навчання відповідно потребам, особливостям і можливостям студента. А у подальшому через освіту до самоосвіти. Особиста освітня траєкторія не завжди співпадає з вимогами державних стандартів. І це зрозуміло. Особистість має світогляд, власні інтереси, сподівання і цілі. Але держава у формі стандартів освіти визначає освітні складові, які забезпечують формування суспільних якостей громадянина і професійних якостей фахівця. Ці тренди треба враховувати, бо вони є первинними відмінностями у формуванні освітнього контенту.
З одного боку з’являються освітні ресурси, що об’єднують дистанційні курси, які реалізують процес навчання галузі знань. З іншого боку освітній портал навчального закладу є зібранням освітнього контенту, який структурою, послідовністю, зв’язками відтворює ОПП напряму підготовки або спеціальності і зорієнтований на задоволення вимог ОКХ. Хоча і в першому і в другому випадках «одиницями» освітнього ресурсу є окремі курси, керування ними має суттєві відмінності. Існуючі системи e-learning, і MOODLE зокрема, за ідеологією дозволяють забезпечити перший тип освітнього контенту. Але є сподівання, що це не остання реалізація. Перший крок є – мета курси.
Питання
Розуміння тенденцій у наданні освітніх послуг мають і викладачі і керівництво навчального закладу, але впровадження сучасних засобів керування освітнім контентом породжує організаційні проблеми у викладацьких колах.
По-перше, викладач є фахівцем окремої галузі знань, має власні професійні інтереси, і не завжди досконало знайомий з структурою і інформаційними зв’язками ОПП напряму підготовки спеціальності. Йому доручають за програмою навчальної дисципліни підготувати методичне забезпечення. Що він порядно виконує. Інша робота є, на його погляд, технічною по відношенню до його фаху.
По-друге, традиційно процес навчання існував у формі «очі в очі», і деякі викладачі висловлють недовіру до форми навчання, яка відкидає можливості "спостерження" за індивідуальною роботою студента.
Втретє, первинним стає консультування із питань, які виникають у слухачів під час опанування навчальної дисципліни. Наявні види ресурсів MOODLE дозволяють формувати логічну послідовність процесу навчання і головне завжди доступні. Окрім того, достатньо просто забезпечити дозування надання інформації у поєднанні із концентрацією уваги слухачів на висвітлення окремого питання.
Вчетверте, методичне забезпечення набуває нових якостей: можливе оперативне оновлення, підключення інформаційних джерел всесвітньої мережі (якість вкрай потужна, як і небезпечна), накопичення досвіду у висвітлення окремих питань у формі FAQ, у вигляді глосарію.
Вп'яте, служби методичного забезпечення роботи освітнього портала навчального закладу сконцентровані на технічному обслуговуванні портала. Безумовно, ця ділянка є вкрай важливою, але вкрай важловою є робота зі структурування освітнього контенту відповідно навчального плану напряму підготовки (спеціальності).
До організації роботи кафедри
Методичне та кадрове забезпечення навчальної дисципліни є відповідальністю кафедри, а не окремого викладача. У кадровому забезпеченні навчальної дисципліни слід дотримуватися принципу дублювання. Навчальну дисципліну можуть викладати декілька викладачів кафедри. А один викладач може (і повинен) викладати більше однієї навчальної дисципліни. Підготовка фахівців не залежить від форми навчання, бо навчальний план підготовки з конкретної спеціальності є єдиним для всіх відділень, а за агрегованими показниками (обсяг годин/кредитів ЄКТС з навчальних дисциплін) уніфікований для денної та заочної форми навчання. Тому у розробці інформаційного контенту дистанційного навчального курсу, а у подальшому у його використанні, на мій погляд, ефективною є наступна схема.
До оптимізації інформаційного контенту
Документ, що регламентує підготовку фахівців, є Навчальний план, який формують за галузевими стандартами МОН України. Навчальний план відбиває логічну послідовність навчальних дисциплін. Відповідальність за розробку та реалізацію Навчального плану підготовки фахівців окремої спеціальності покладена на випускаючу кафедру, яка доручає викладання дисциплін навчального плану у формі навчального навантаження або власним викладачам, або іншим (загальноосвітнім) кафедрам. Загальноосвітні кафедри обізнані на логічній послідовності навчального контенту специфічного розділу науки. Навчальний заклад має можливість оптимізувати інформаційний контент освітнього портала.
Список використаних джерел
- Закон України "Про Вищу освіту".
- Галузевий стандарт вищої освіти України з напряму підготовки 6.050101 "Комп'ютерні науки": Збірник нормативних документів вищої оствіти. - К.: Видавнича група BHV, 2011. - 85 с.
- Анисимов А.М. Работа в системе дистанционного обучения Moodle. Учебное издание. 2-е изд. испр. и дополн. - Харьков, ХНАГХ, 2009. - 292 стр.